Тінь над Інсмутом

Захоплений історією Нової Англії, молодий дослідник вирушає в подорож її старовинними містами. На шляху до Аркгема він дізнається про автобусний маршрут, що проходить через віддалене прибережне містечко Іннсмут — саме ім’я цього місця викликає у місцевих мешканців глибоку неприязнь і тривогу. У музеї хлопець натикається на дивовижні золоті прикраси з Іннсмута — з дивними формами й тривожними візерунками. Зацікавлений, він вирішує побачити загадкове місто на власні очі.

Колись жвавий рибальський порт і промисловий центр, тепер Іннсмут — лиш зловісна тінь минулого. Його вузькі вулиці просякнуті нестерпним запахом риби, а місцеві мешканці мають нездоровий, лячний вигляд. Попри зростаючу огиду, юнак не може втриматися від бажання дізнатися більше. Старий п’яниця на ім’я Задок погоджується поділитися таємницею міста. Він розповідає, що у 1880-х капітан Обед Марш, який мав справи з полінезійськими племенами, заснував культ «Езотеричний орден Даґона». Цей культ невдовзі охопив усе місто. За словами Задока, Марш уклав жахливу угоду з морськими істотами, які в обмін на багатство вимагали… незбагненного.

Приголомшений почутим, юнак вирішує якнайшвидше залишити це моторошне місце. Але автобус, що мав його вивезти, ламається. І тепер у нього немає іншого вибору, окрім як залишитися на ніч в Іннсмуті…