Літо, коли помер Хікару. Том 3

Відтоді як «Хікару» зійшов із гір, у селищі щось змінилося. Повітря стало важчим, час ніби сповільнився, а вуличками почали блукати дивні, тривожні тіні. Люди все частіше відчувають щось лихе, як перед бурею. Здається, межа між живими й мертвими зникає прямо на очах.

Йошікі тримається за думку, що його друг досі поруч. Та щораз, коли він дивиться у знайомі — й водночас чужі — очі, ця впевненість хитається. Дивні події, дивні слова, дивні реакції… З кожним днем стає все складніше вірити, що це справжній Хікару.

Аж ось Йошікі приходить до тями у ванній — зі скуйовдженим волоссям, присмаком крові в роті й ранами на тілі. Поряд — зранений «Хікару», якого він щойно намагався втопити. Але чому?

Усе навколо свідчить про одне: безпечних місць більше не існує.

Навіть якщо тобі здається, що жахи обходять тебе стороною — краще не розслабляйся. Бо хто знає… може, наступною жертвою станеш саме ти?