|
Кількість
|
Вартість
|
||
|
|
|||
|
|
|||
Озираючись на своє спокійне життя, Хірото впевнено стверджує: іноді найкращий спосіб рухатися вперед — це просто зупинитися й видихнути.
Цього разу знайомий одноповерховий будинок знову стане прихистком для компанії абсолютно різних людей: Хірото, що живе з тимчасових заробітків; його сором’язливої кузини Нацумі, яка ніяковіє через своє дивакувате хобі; Хідекі — найкращого друга, якому доводиться стикатися зі страхом стати батьком; і навіть пані Йомоґі — незнайомки з агентства нерухомості, яка приїхала полагодити дах, а натомість знайшла щось важливіше.
У другому томі герої вирушають на фестиваль. Але навіть у розпал свята життя не дає перепочинку: несподівані новини з дому, необережні фрази, короткі миті слабкості, замовчування й непорозуміння — усе це змушує героїв боротися з власними страхами та болем. Як знайти спільну мову, коли кожен вариться у власних тривогах? Коли твій відчай — непомічений, а біль — невисловлений?
І все ж, є речі, що здатні об’єднати навіть чужинців: розділене горе, тепла вечеря та щира розмова.