|
Кількість
|
Вартість
|
||
|
|
|||
Уенояма Ріцука втрачає інтерес до всього, що колись запалювало серце. Навіть гітара — його давня пристрасть — тепер здається пустою оболонкою. Щоб хоч якось втамувати відчуття внутрішньої порожнечі, він ховається від усього світу в тихому шкільному закутку на сходах — місці, де можна задрімати на перерві й забутися хоча б на мить.
Та одного разу його притулок виявляється зайнятим. На сходах сидить незнайомий хлопець із розбитою гітарою в обіймах. Мафую Сато — мовчазний, дивакуватий, замкнений у собі. Він не вміє грати, але чіпляється за інструмент, ніби від цього залежить його життя.
Ріцука вирішує допомогти. Проста порада, кілька нот — і він навіть не підозрює, як сильно ця зустріч змінить обох. Струни гітари тремтять під пальцями, та разом із ними озиваються струни душі. Лише один акорд — і Мафую ладен зробити все, аби навчитися грати. Але чи варто?
Музика не палає в ньому — принаймні спершу. І сам Ріцука не хоче відповідальності, не прагне витрачати сили на новачка. Та коли Мафую нарешті заспівує… Уеноямин світ перевертається.
Юнак із голосом, що пронизує до кісток. Гітарист, який давно втратив відчуття музики. Минуле, що не відпускає, і майбутнє, яке ще тільки намагається зазвучати.
Магія народжується тоді, коли серце відгукується на серце. І цей дует лише починає свою мелодію.



